Традиційний фестиваль «Скелі Кам’янця»

Минув вже майже рік з останнього мого візиту на скелі. Пройшло і літо, що мало стати перспективою для реалізації проектів, але з певних обставин таким не стало. Надія вирватись з полону великого міста згасала з кожним днем. Лише анонс про традиційний фест в Кам’янці-Подільскому став рятувальною шлюпкою в морі рутинних справ, що ніколи не мають кінця. Останні тижні тільки і жив думкою про осінні скелі.

   Хоча часом доносились слухи про погану погоду, які навели паніку в скелелазній общині, ми все ж вирішили ризикнути за для хорошої справи. Дарма, що народ так боїться дощу, адже Кам’янеь – це не тільки «боротьба за медалі», але й місце, що дає можливість відпочити душею і навести лад в голові.

  450 км пробігли під колесами нашого авто, і ми прибули в історичну місцину – старе місто Км’янець-Подільский. Готель Тарас Бульба надав нам комфорті умови для проживання і смачні обіди, а дружній колектив скелелазів - цікаві дискусії та довгі веселі вечори.

  2 дні фесту: 40 нових маршрутів, видовищні проходження, бурхливі привітання переможців – все це було як в виставі на одну дію.

Призерами у чоловіків стали:
1. Дзюбяк Юрій

2. Векла Павло та Гришко Кирило (найкращий напарник)
Ткачук Михайло (Українка) - серед дітей.
За 13 годин (за два дні) пролізли 13 трасс (майже 30 підходів). В кінці у одного відмовив "флексор", а в іншого "брахіаліс" ;)
Останні 3 траси не змогли нас розкласти, тому ми вдвох і посіли 2-гу сходинку.
Полазили на славу :)

У жінок:

1. Остапенко Олена

2. Шалагіна Тетяна

3. Шурубор Олена

   Але однозначно назвати цю трійку переможцями неможливо, адже кожен із учасників поліз щось нове, тим самим поборов свій страх і себе – це теж перемога, веселий настрій панував в обличчі кожного. Кожен із нас щось виніс з цієї мандрівки.

  

 

   Я хочу висловити велику вдячність тим людям, що підтримали ідею щорічного проведення фестивалю: Томашевичу Олесандру, Білому Віктору, Муляр Марічці, тим, хто займався облаштуванням нових маршрутів, хто просто визвався допомоги в організації цього дійства, і окремо Сосулі Миколі Івановичу за його непохитну жагу до розвитку скелелазіння в Кам’янці-Подільскому. Дякую всім, хто приїхав і підтримав тим самим це дійство, людям з якими я подорожував, тим, хто привів мене в цей спорт, своїм спонсорам: X-ZONE (за чудове спорядження, що дало мені змогу відчувати себе комфортно та у безпеці), Marson (за якісну та комфорту одежу), Five Ten (за чудові капі, що ні разу мене не підвели).

    До зустрічі у наступному році!